Комарів

Проект НовиниОпубліковані результати експериментальних робіт
26 червня 2017, 09:50
Опубліковані результати експериментальних робіт Комарівської археологічної експедиції в 2015р.

Лекція "Перші склороби України"
10 лютого 2017, 13:07
25 лютого 2017 о 14-й годині в Національному музеї історії України відбудеться лекція О.Петраускаса "Перші склороби України (Комарів – унікальна археологічна пам’ятка Європи римського часу)".

Археологія Дністра: пам’ятки палеоліту та римського часу
11 січня 2016, 20:00
15 січня 2016 р. о 14-00 у Археологічному музеї ІА НАНУ відкривається виставка «Археологія Дністра: пам’ятки палеоліту та римського часу (дослідження 2012-2015 рр.)».


Пошук по сайту

 

Петраускас О.В. (Київ),
Милян Т.Р. (Львів),
Осаульчук О.М. (Львів)

 

Дослідження унікальної археологічної пам’ятки в Комарові у 2012 р.

Поселення ІІІ-ІV ст. н. е. біля села Комарів (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.) відкрито в 1950 р. В 1950-60х роках його розкопки проводив М. Ю. Смішко. В 1974 р. на пам’ятці працювала Ю. Л. Щапова. Переважна більшість знахідок із пам’ятки належить до пізньоримського часу. Проте є матеріали палеоліту, доби бронзи та раннього залізного часу.

У 2012 р. відновлено дослідження цієї унікальної археологічної пам’ятки. Проект виконується спільними зусиллями відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень ІА НАНУ та НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України. Дослідження орієнтовані на тривалий період із комплексним підходом до вивчення отриманих результатів.

У перший рік практичної реалізації проекту вдалося вирішити низку питань та отримати нові відомості щодо пам’ятки.

Уточнено площу археологічного комплексу, оскільки на початкових етапах дослідження її розмір подавали по різному - близько 5 га (М. Ю. Смішко, В. М. Цигилик), більше 3 га (Ю. Л. Щапова) і т.д. Обстеження 2012 р. дозволило з’ясувати, що поселення окрім південного схилу займає і північний схили зволоженої балки. Таким чином площа пам’ятки на сьогодні складає більше 30 га.

Зроблено геодезичний план північно-західної частини поселення та закладено стаціонарні геодезичні відмітки, розмічено локальну сітку пам’ятки. Проведені роботи дозволять більш точно локалізувати розкопи попередніх років та визначити перспективу подальших досліджень.

Геофізичні дослідження проведено на площі 2,2 га, перед якими на площі робіт було попередньо проведено вилучення металевих предметів із орного шару з їх точною локалізацією. Серед знахідок, які походять з поверхні пам’ятки – ювелірні вироби з кольорових металів (фібули, пряжки, окуття), прикраси (намистини), римські та боспорські монети, знаряддя праці (зубила, сокири), побутові предмети (кресала), зброя (шпори, вістря стріл, гачок від колчану) та ін. Значну частину знахідок складають уламки скла, античних амфор, гончарної черняхівської кераміки та ін.

На місці однієї геофізичної аномалії досліджено залишки комплексу з випалу гончарної кераміки, який складався із горну, передгорнової ями, залишків наземного накриття будови. Заповнення передгорнової ями та горну містило чисельні уламки амфор, черняхівського гончарного та ліпного посуду, печини, каміння, кісток тварин, вуглики та індивідуальні знахідки. Серед останніх – сережка та фібула з бронзи, пряслице, глиняна намистина, уламки скляних посудин.

На південному схилі балки внаслідок цілеспрямованих пошукових робіт відкрито синхронний поселенню могильник. Досліджено залишки трупопокладення дорослого чоловіка із слідами ритуальної руйнації в давнину. Поховання орієнтоване головою на північ і здійснено в ямі із заплічками. До складу поховального інвентарю входили скляна намистина, гончарна миска.

Проведені дослідження дозволяють зробити деякі попередні висновки про характер пам’ятки.

Підтверджується виробничий характер цієї пам’ятки. З урахуванням робіт 2012 р. можливо стверджувати про комплексний характер виробництва. Крім скла, тут займалися виготовленням гончарного посуду, обробкою кольорових та чорних металів.

Потужний та різноманітний вплив античного світу на формування цієї пам’ятки, крім виробництва скла, проявив себе в значній кількості античного імпорту (амфори – близько 20% від гончарного посуду), знахідках римських та боспорських монет, виробів з металу античного походження, використанням будівельних матеріалів античного зразка.

Датування пам’ятки за знахідками цього року можливо визначити в межах рубежу ІІ-ІІІ ст. н. е. (колінчаста фібула) та початком V ст. н. е. (гачок гунського колчану типу Кубей), уламки скляних кубків (типу VIII за Штрауме).

Етнокультурний склад населення Комарова пізньоримського часу мав поліетнічний характер і складався з представників місцевого населення та пришлих племен, про що свідчать знахідки ліпного посуду типу Черепин, вельбарської та пізньоскіфсько-сарматської традиції.

За підсумками досліджень в рамках проекту відкрито інтернет-ресурс http://komariv.in.ua/. На сайті відображено принципи та програму дослідження унікальної виробничої факторії пізньоримського часу біля Комарова, подаються поточні результати виконання цієї програми, друкуються попередні результати опрацювання археологічних знахідок тощо.





Створення сайту: веб-студія Сергія Камінського © 2012—2017 komariv.in.ua всі права захищені