Комарів

Проект НовиниЛекція "Перші склороби України"
10 лютого 2017, 13:07
25 лютого 2017 о 14-й годині в Національному музеї історії України відбудеться лекція О.Петраускаса "Перші склороби України (Комарів – унікальна археологічна пам’ятка Європи римського часу)".

Археологія Дністра: пам’ятки палеоліту та римського часу
11 січня 2016, 20:00
15 січня 2016 р. о 14-00 у Археологічному музеї ІА НАНУ відкривається виставка «Археологія Дністра: пам’ятки палеоліту та римського часу (дослідження 2012-2015 рр.)».

Доповідь у Вільному університеті
26 травня 2015, 11:07
Презентація доповіді у Вільному університеті м. Берлін в рамках Міжнародного проекту з дослідження унікальної археологічної пам’ятки пізньоримського часу біля с. Комарів.


Пошук по сайту

 

Бондар К.М., канд. геол. наук,
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,
вул. Васильківська 90, Київ,
Петраускас О.В., канд. іст. наук, ст. наук. співроб.,
Інститут археології НАН України,
Діденко С.В., ст. наук. співроб.,
Національний музей історії України

 

Геофізичне картування поселення пізньоримського часу “Комарів”

X Міжнародна конференція «Моніторинг геологічних процесів та екологічного стану середовища».
Київ, Україна, 17 – 20 жовтня 2012 р.

Геофізика у складі археологічних вишукувань допомагає зафіксувати розподіл археологічних пам’яток на ландшафті. Про структуру і межі археологічної пам’ятки достовірно можна судити по локалізації геофізичних аномалій безпосередньо пов’язаних з археологічними об’єктами. Рівень структурованості давніх поселень у певний період їх існування, розвиненість ремісничих комплексів, межі території, охопленої господарською діяльністю успішно визначається методами геофізичного картування.

У червні 2012 р. нами виконані магнітні вимірювання на поселенні пізньоримського часу Комарів (Кельменецький р-н Чернівецької обл.). Загальна площа обстеженої території склала близько 2,2 га.

Виробнича факторія  III-ІV ст. н. е. біля села Комарів  знаходиться  на південь від села і займає обидва схили невеликого потічка (права притока Дністра)  на площі понад 30 га. Зафіксовані розкопками залишки склоробства, горн та масове розповсюдження уламків скла переважно концентруються в північно-західній чверті поселення. Поверхня піддається щорічній оранці, крім дороги, яка перетинає поселення з півночі на південь, істотних ушкоджень не помічено. Переважна більшість знахідок належить до пізньоримського часу. Проте є матеріали палеоліту, доби бронзи та  раннього залізного часу.

Площа поселення, де проводилися  дослідження була розділена на геофізичні ділянки розмірами 50х50 м, основна частина припадала на скошене поле, крайні північні та північно-східні квадрати були покриті люцерною, що досягала 50 см у висоту. У цілому умови вимірювань задовільні, рельєф рівнинний.

З метою підвищення якості магнітометричних досліджень на геофізичних ділянках було проведено попередні роботи по очищенню територій від металевих речей із застосуванням металодетектора. Основним об’єктом металопошуку була верхня частина ґрунтового розрізу (в середньому від 0,05 до 0,25 м), що представляє собою сучасний гумусовий горизонт або орний шар, який частково порушує археологічні культурні нашарування. Внаслідок цього, в орному шарі пам’ятки знайдено понад 400 археологічних знахідок. Вимірювання індукції геомагнітного поля (В) виконані цезієвим магнітометрів ПКМ-1 (Геологорозвідка, РФ) з точністю 0,001 нТл. Відстань між профілями зйомки 1 м, крок за профілем в режимі автоматичних вимірювань (10 вимірювань в секунду) складає в середньому 15 см. Вимірювання виконувалися в русі.

Після обробки польових даних отримано карту локальних аномалій магнітної індукції. Джерелами зафіксованих збурень магнітного поля можуть виступати як археологічні так і техногенні об’єкти.

Техногенні об’єкти, як правило, створюють аномалії або високої інтенсивності або негативного знака або біполярні з негативною частиною, яка може знаходитися де завгодно. Аномалії від металевого сміття різкі й мають невеликі розміри.

Археологічні аномалії - це відносно слабкі позитивні аномалії або знакозмінні з негативною частиною, що знаходиться з північної сторони.

Сумнівні аномалії відзначені нами як перспективні. Вони потребують перевірки на місцевості металодетектором.

За результатами типізації аномалій складена інтерпретаційна схема, подальша робота велася тільки з «археологічними» аномаліями. Вони, в свою чергу, поділяються на два основних типи:

1 - слабоінтенсивні (до 15 нТл) аномалії-плями, ізометричні, без спряженої негативній частині. Джерелами таких аномалії можуть бути залишки давніх наземних і напівземлянкових жител, які опалювалася печами;

2 - високоінтенсивні аномалії з вираженою негативною частиною з північної сторони. Джерелами аномалій є, як правило, горни.

Часто аномалії 2 типу – «аномалії-горни» - утворюють територіально виокремлені скупчення, що наштовхує нас на припущення про існування на їх місці в давнину виробничих комплексів - гончарних, металургійних та інших.

З розподілу «археологічних» аномалій випливає, що поселення Комарів має певну структуру у якій виділяється житлова та виробнича частина. Житлова територія поселення розташовувалася з південного боку, нижче по схилу і ближче до водотоку. Виробнича частина винесена вище по схилу на відстань 30-50 м від жител.

Накладення карти розподілу індивідуальних археологічних знахідок на магнітну карту показує відносно щільний і рівномірний їх розподіл по території поселення. Металеві вироби пізньоримського часу в цілому характерні для пам’яток черняхівської культури. Переважна більшість належить до предметів господарсько-побутового призначення. Іншу категорію знахідок складають залишки виробництва. Висока насиченість культурного шару може пояснюватись досить тривалим періодом існування поселення (порівняно з іншими пам’ятками черняхівської культури), впродовж якого «осідання» речей в шарі відбулося не лише в зонах житлових та господарських комплексів, а й поза ними, по всій площі пам’ятки.

На місці компактного скупчення знахідок виробничого характеру (криця, залізні та бронзові шлаки, заготовка-напівфабрикат) площею близько 500 м², де також виявлене скупчення високоінтенсивних магнітних аномалій, передбачаємо наявність металургійного або металообробного комплексу.

Одна з «аномалій-горнів», рекомендованих до археологічного розкриття, була розкопана в сезоні 2012 р. (рис. 1). Максимальна інтенсивність аномалії 95 нТл.

ris.1

Рис. 1 Фрагмент карти-поверхні магнітного поля з аномалією, розкритою в сезон 2012 р.

Джерелом її виявився горн черняхівської культури. Горн мав двоярусну конструкцію,  яка  складалася  з  топкової   камери,   центрального опорного стовпа та глиняної  перегородки між топковою камерою й камерою  для  випалу. У заповнені ями та горну знайдені численні фрагменти  гончарної та ліпної черняхівської кераміки, фібулу, уламки скла, перепаленої глини та каменю, кістки тварин та ін.

Таким чином, проведені магнітні дослідження дозволили судити про планування вивченої території поселення Комарів і виділити житлову і виробничу частини. Археологічні розкопки були сплановані за результатами геофізичних вимірювань, що дозволило раціоналізувати дослідження і зекономити часовий і робітничий ресурс експедиції.

 


Bondar K.M., Petrauskas O.V., Didenko S.V.
GEOPHYSICAL SURVEY OF LATE ROMAN SETTLEMENT KOMARIV





Створення сайту: веб-студія Сергія Камінського © 2012—2017 komariv.in.ua всі права захищені