Комарів

Проект НовиниЛекція "Перші склороби України"
10 лютого 2017, 13:07
25 лютого 2017 о 14-й годині в Національному музеї історії України відбудеться лекція О.Петраускаса "Перші склороби України (Комарів – унікальна археологічна пам’ятка Європи римського часу)".

Археологія Дністра: пам’ятки палеоліту та римського часу
11 січня 2016, 20:00
15 січня 2016 р. о 14-00 у Археологічному музеї ІА НАНУ відкривається виставка «Археологія Дністра: пам’ятки палеоліту та римського часу (дослідження 2012-2015 рр.)».

Доповідь у Вільному університеті
26 травня 2015, 11:07
Презентація доповіді у Вільному університеті м. Берлін в рамках Міжнародного проекту з дослідження унікальної археологічної пам’ятки пізньоримського часу біля с. Комарів.


Пошук по сайту

Комарів – історико-археологічна характеристика пам’ятки

На час III-IV століття в Європі сформувалося два основні етно-цивілізаційні центри. На півдні - Римська Імперія із романізованим населенням та на півночі і сході - територія заселена варварськими племенами германців, гето-даків, слов’ян та сармат. Обидва світи розділяв т.зв. римський лімес, який проходив по річках Дунай та Рейн.  Лімес на той час являв собою не тільки оборонну лінію але й широку зону торгівельно-культурних контактів. Зокрема, в прилеглій до лімесу території  були зосереджені майстерні які забезпечували мешканців провінцій різноманітними ремісничими продуктами – гончарною керамікою (амфори, terra sgilata і т. ін.), металевими  виробами (зброя, знаряддя праці, побутові речі) та скляним посудом. Останні відомі безпосередньо в римських містах, які були розташовані на Рейні (суч. Кельн) та Дунаї (суч. Будапешт, Відень) та ін. Вважається, що саме звідси поширювалася продукція склоробів на території варварів (Germania Libera та  Sarmatia). Слід зауважити, що жодна з подібних майстерень ніколи не розміщувалася на території варварів. Дослідження українських археологів 50-60 рр., а саме розкопки Маркіяна Юліановича Смішко, поблизу с. Комарів дозволили відкрити унікальну археологічну пам’ятку із залишками  виробництва скла. Ця виробнича факторія в середній течії Дністра знаходиться у західному регіоні черняхівської культури далеко за межами північних провінцій римської імперії. Найближчі подібні ремісничі факторії розташовані в провінціях та античних містах Причорномор’я та Подунав’я – за 400-500км. За характером збереженості та кількістю знахідок найближча майстерня відкрита і досліджується на території Німеччини у Кельні, який  знаходиться  за 2000 км від нашої пам’ятки.

Поселення Ш-ІУ ст. н. е. біля села Комарів (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.) відкрито в 1950р. Розкопи  проводились в 1956-1957, 1962, 1965, 1969 рр. під керівництвом проф. М. Ю. Смішка (Львів). В 1974 р. на пам’ятці працювала Ю.Л. Щапова (Москва).  Нажаль, переважна більшість матеріалів розкопок не введена до наукового обігу. Результати досліджень перших двох років М. Ю. Смішко  встиг  опублікувати ще за свого життя. В подальшому вийшло кілька робіт, де подані загальні відомості про пам’ятку, окремі спостереження про знахідки або хіміко-технологічні аналізи окремих зразків скла.

Проте, навіть обмежена інформація про характер пам’ятки та знахідки зроблені українськими вченими мали резонанс не тільки серед радянських (російських дослідників)  (Н. Сорокіна, Ю. Щапова, Ю. Ліхтер та ін.), а і  викликали особливу зацікавленість серед європейських науковців - Німеччини, Данії, Швеції, Угорщини, Польщі та ін. Неодноразово матеріали з Комарова розглядалися в роботах провідних європейських дослідників стародавнього скла таких як Г. Рау, Е. Штрауме, Л. Баркоці, У. Лунд-Хансен, М. Ставярська, Г. Фухс-Гомолка та ін.  Висновок до якого можна звести всі праці присвячених вивченню цієї унікальної пам’ятки можна сформулювати одним реченням – необхідне повне введення матеріалів попередніх досліджень та подальше дослідження пам’ятки.

Саме поселення знаходиться  на південь від села на обох схилах невеликого потічка (правого допливу Дністра). Площа поселення складає понад 20га. Досліджені об’єкти мали різний характер – виробничий та житловий.  Серед них - напівземлянки, будівлі із кам’яним фундаментом,  вогнища, господарські ями, піч для виробу скла та гончарний горн.  Серед залишок будівель та в культурному шарі знайдено велику кількість знахідок.  Переважна більшість з них пов’язана із видобутком та обробкою скла. Серед них: глиняні форми-матриці для виготовлення скляного посуду,  величезна кількість уламків скляного посуду ( понад тисячу фрагментів), скляний бій, обрізки скла, хальмоза, також залізні предмети, пов’язані з розливом скла.

Все це дозволяє досить впевнено говорити про існування на цій пам’ятці високорозвиненого скляного виробництва в Ш-ІУ ст.н.е.

Аналізи комарівського скла, проведені Ю. Щаповою та М. Безбородовим, показують, що більшість його виготовлялося за античними рецептами.  Такий спосіб виготовлення вимагав високої кваліфікації майстрів і дійшов аж до наших днів.   

Підсумовуючи результати досліджень, можна вважати, що досліджувана М. Смішком скляна майстерня ІІІ-IV ст. працювала на досконалому художньо-технологічному рівні. Скло з комарівської майстерні за хімічним складом близьке до скла римської доби, що відоме в інших країнах.  До недавнього часу вважалось, що всі скляні вироби, які знаходились в Центральній і Східній Європі, були імпортом з імперії. Після відкриття комарівської майстерні ця думка мусить бути переглянута.

Майстерня по виробництву скла в Комарові є першою засвідченою археологічними матеріалами пам’яткою, що знаходилась за межами Римської імперії.

Петраускас О.В.





Створення сайту: веб-студія Сергія Камінського © 2012—2017 komariv.in.ua всі права захищені