Комарів

Проект НовиниОпубліковані результати експериментальних робіт
26 червня 2017, 09:50
Опубліковані результати експериментальних робіт Комарівської археологічної експедиції в 2015р.

Лекція "Перші склороби України"
10 лютого 2017, 13:07
25 лютого 2017 о 14-й годині в Національному музеї історії України відбудеться лекція О.Петраускаса "Перші склороби України (Комарів – унікальна археологічна пам’ятка Європи римського часу)".

Археологія Дністра: пам’ятки палеоліту та римського часу
11 січня 2016, 20:00
15 січня 2016 р. о 14-00 у Археологічному музеї ІА НАНУ відкривається виставка «Археологія Дністра: пам’ятки палеоліту та римського часу (дослідження 2012-2015 рр.)».


Пошук по сайту

 

Діденко С.В.,
Мизгін К.В.

 

Знахідки античного імпорту на поселенні Комарів

В 2012 р. Комарівською археологічною експедицією ІА НАНУ під керівництвом к.і.н. О.В. Петраускаса проводились комплексні дослідження поселення пізньоримського часу біля с. Комарів Кельменецького р-ну Чернівецької обл. Значна кількість знахідок на пам’ятці належить до предметів античного походження. Першу категорію складають фрагменти тарного й столового посуду, другу – нумізматичний матеріал.

Амфори. Амфорний матеріал складає близько 20% від загальної кількості знахідок кераміки на пам’ятці. Він представлений фрагментами світлоглиняних амфор з домінуванням піроксену в глиняному тісті та фрагментами тарного посуду з різними відтінками червоного та коричневого кольорів. Переважна більшість світлоглиняних фрагментів відповідає пізньогераклейським амфорам типів D та F за Д.Б. Шеловим (39% від загальної кількості амфорного матеріалу) (Рис. 2: 1, 2). Фрагменти червоноглиняних амфор поділяються на 3 групи. Групу 1 складають фрагменти з переважанням включень платівок слюди та вапняку в глиняному тісті (43%). Серед них – ручки амфор типу Зеєст 79/Robinson M237, ймовірно, егейського походження. Інші уламки з цієї групи належать амфорам з округлими обводами рифленого тулуба й ангобованою поверхнею, однак фрагментарність матеріалу поки не дозволяє впевнено говорити про час і місце виробництва цього посуду. Група 2 характеризується домішками з домінуванням піроксену, характерними для амфор південнопонтійського походження (8%). До групи 3 відносяться фрагменти з включеннями дрібної слюди в глиняному тісті (10%) (Рис. 2: 3). Характерними ознаками групи є: зональне рифлення на корпусі; профілювання ручок жолобками; конічні або округлі обводи тулуба; покриття поверхні щільним червонуватим або світлим ангобом. Елементи морфології дозволяють припустити дунайське або західнопричорноморське походження цієї групи матеріалу.

Столовий посуд представлено уламком профільованої ручки глека з ангобованою поверхнею та фрагментом стінки посудини закритого типу з рідким червоним покриттям.

Хронологічний діапазон амфорної тари загалом не виходить за межі ІІІ-ІV ст., однак більшість фрагментів датується другою половиною ІІІ – серединою IV ст. Високий відсоток керамічного імпорту на поселенні Комарів дає можливість припускати тут існування торгової факторії, що здійснювала зв’язок з римськими провінціями.

Монети. На поселенні виявлено 11 екземплярів античних монет, 9 з яких є римськими і 2 – монетами Боспорського царства.

Римські монети відносяться до карбування імператорів Августа (27 р. до н.е. - 14 р. н.е.) (1 екз.), Адріана (117-138 рр.) (1 екз.), Антоніна Пія (138-161 рр.) (5 екз.), Марка Аврелія (161-180 рр.) (1 екз.) і Костянтина I (306-337 рр.) (1 екз.). Монети I-II ст. представлені денаріями і субератами, а монета Костянтина I відноситься до малої бронзи. Практично всі монети (крім монети Августа і Костянтина I) мають досить слабку збереженність. На чотирьох примірниках присутні отвори для підвішування. Звичай підвішувати монети до намиста, або окремо, в якості амулету, широко відомий в античному і варварському світах як у попередні, так і наступні часи. Монету Августа можна віднести до відносно рідкісного типу (Рис. 1: 4). Знахідки монет цього імператора не часто зустрічаються на території Східноєвропейського Барбарикума, до того ж, в такому гарному стані. Решта римських монет є досить типовими для території черняхівської культури.

Досить несподіваними знахідками стали два боспорських статера, що відносяться до правління Ріскупоріда V (242/243-276/277 рр.) (Рис. 1: 7). Основним ареалом таких монет за межами Боспорського царства є територія Дніпровського Лівобережжя, тоді як західніше Дніпра вони практично не відомі. Знахідки монет Ріскупоріда V на черняхівських пам’ятках пов’язують з участю місцевого варварського населення в походах на Боспор у 50-і рр. III ст. Важливість знахідки боспорських монет у Комарові підкреслюється також ще й тим, що вони мають чіткий археологічний контекст. До цього наука мала у своєму розпорядженні тільки одну подібну знахідку, яка походить із культурного шару поселення Сердюки-1 (Полтавська область).

 

 Ілюстрації

ris.1

Рис. 1. Фрагменти амфор (1-3) та античні монети (4-7) з поселення Комарів: 1 – тип Шелов F; 2 – тип Шелов D; 3 – ніжка амфори дунайського походження; 4 – денарій Августа; 5 – денарій Антоніна Пія; 6 – мала бронза Костянтина І; 7 – білоновий статер Ріскупоріда V.





Створення сайту: веб-студія Сергія Камінського © 2012—2017 komariv.in.ua всі права захищені